ЦІКАВІ ФАКТИ

Українська мова офіційно визнана однією з найкрасивіших: вона посідає друге місце у світі за мелодійністю (після італійської) й третє за красою лексики (після французької та перської). І це не прості слова — а підтверджені факти. 

1. Відповідно до даних Національної Академії Наук України, сучасна українська мова містить приблизно 256 тисяч слів. Цікаво, що за лексичним запасом українська найбільш споріднена з білоруською — 84% спільної лексики, з польською й сербською ми маємо 70% і 68% відповідно спільних слів, а от з російською — 62%.

2. Точно сказати, коли зародилася українська мова складно, але відомо, що вона однозначно виникла раніше за російську, німецьку, турецьку тощо. За даними вченого Василя Кобилюха, українська сформувалася ще в Х-IV тисячоліттях до нашої ери й походить із санскриту.

3. Перші слова з української мови записані в 448 році нашої ери. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва».

4. На відміну від інших східнослов’янських мов, іменник в українській має 7 відмінків. Як ви зрозуміли, вирізняє нас кличний відмінок, який існує також в латині, грецькій і санскритській граматиках.

5. У «Короткому словнику синонімів української мови», де зібрано 4279 синонімічних рядів, найбільше синонімів має слово «бити» — аж 45!

6. Ви ніколи не замислювалися над тим, що в нашій мові є три форми майбутнього часу?! Цікавий матеріал, чи не так? Нумо згадувати разом — проста (піду), складна (йтиму) і складена (буду йти).

7. Однією з «родзинок» української є те, що вона багата на зменшувальні форми. Навіть слово «вороги» має зменшувально-пестливу форму, яку вжито в гімні України. Пам’ятаєте: «…згинуть наші вороженьки, як роса на сонці»?

8. Найуживанішою в українському алфавіті є літера «п». Саме з неї починається найбільша кількість слів. Натомість найменш уживана — «ф», її вживають переважно в запозичених словах.

9. Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер! Спробуйте вимовити: «дихлордифенілтрихлорметилметан» (це хімікат для боротьби зі шкідниками).

10. У нашій мові є особливі слова — паліндроми. Це так звані «дзеркальні» фрази або слова: їх можна читати як зліва направо, так і справа наліво. Ось, приміром: «Я несу гусеня», або ж «ротатор».

11. Українську офіційно визнали літературною після видання «Енеїди» Івана Котляревського. Тож Котляревського вважають основоположником нової української мови.

12. Перший український «Буквар» видав у 1574 році у Львові першодрукар Іван Федоров. До наших часів дійшов лише один примірник книги, знайдений 1927-го в Римі. Нині стародрук зберігається в бібліотеці Гарвардського університету.

13. Найстарішою українською піснею вважають баладу «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?».

14. Найбільше перекладів серед українських творів має «Заповіт» Тараса Шевченка: його переклали 147 мовами народів світу.

15. Найбільше псевдонімів мав поет Олександр Кониський — свої твори він підписував 141 іменем, в Івана Франка було 99 псевдонімів, а письменник Осип Маковей користувався 56 вигаданими назвами.

Факти про українську мову

Походження назв місяців

Місяць – визначений точний відрізок часу, що прирівнюється до часу обертання Місяця навколо Землі. Такий поділ, включаючи дні, тижні, місяці, роки, мав і має важливе значення для людства, а сам процес становлення календаря був неоднозначним та тривалим.

Відомо, що назви місяців створювалися, коли на слов’янських землях панувало язичництво. Проте в українську мову перейшли назви, які не основувались на язичницьких богах, як це відбувалось у римлян чи арабів.

У давні часи люди пов’язували періоди року з різними природніми явищами чи господарською діяльністю. Спочатку в місяць не входила визначена кількість днів – це був період, в який відбувалось якесь природне або господарське явище.

Місяці, які наділені іменами природних сезонних явищ, зустрічаються у слов’янських народів.  Давньоруські назви місяців у своїй основі мають опис природних явищ. Відмінностей між назвами тих часів та сьогоденних майже немає в українській мові.

Звідки з’явилися українські назви місяців

Зимні місяці. Перший зимовий місяць називався грудень (час не проїзних доріг,  «грудь» – земля перетворюється в замерзлі грудки, інша назва була студень (пов’язано з настанням холодів). Наступний місяць – січень, який мав назву просинець (просинь з’являлась на небі після суцільної осінньо – зимової хмарності),  тріскун (від морозів все тріщить) чи січень («сочень» вказував на перехідний період зими, що відбувається саме в січні, поділ зими на дві частини, одна з яких – настання лютих морозів) На Русі цей місяць був спочатку одинадцятим, а першим був березень. Лютий – сніжень чи лютий (період, коли панують люті морози).

Весняні місяці. Березень – березол, березозорь (в найсухішу пору березовий ліс підсихав, його спалювали для отримання золи, яку далі використовували як добриво). Квітень – цвітень (саме тоді починають цвісти перші дерева, розквітає весна), лукавець (через примхливу погоду) або снігогон (течуть струмки, забираючи з собою залишки снігу). Травень – травний, травень (час буйного цвітіння трав).

Літні місяці. Червень – найперша давньоукраїнська назва місяця була ізок (коник-цвіркун), оскільки їх багато в цей період; також цьому місяцю була притаманна звична для нас назва червень (червоний місяць, період достигання та червоніння ягід, плодів) чи «червець» (черви), оскільки в цей період в садках люди збирали шкідливих гусениць). Липень – липець (час цвітіння липи, з якої виготовляли ліки від хвороб) чи грозник (від сильних гроз). Серпень – серпень, жнивень (пора жнив серпами).

Осінні місяці. Вересень – хмурень (небо часто «хмуриться», ідуть дощі), вересень (на честь квітів вересу) або ревун (саме у вересні починались осінні холодні вітри). Жовтень – жовтень (місяць пожовклого листя) або паздерник (звичайно в цей період кострицею переробляли м’яту, льон). Також в народі його називали весільник (період святкування весілля після збору врожаю). Листопад – падолист, листопад (в цей період опадає листя з дерев).

Таким чином, назви місяців в українській мові можна легко трактувати і пов’язати з тими чи іншими природніми чи господарськими явищами, завдяки яким вони виникли. Проте варіації назв деяких з них потребують пояснення та подальшого вивчення.

В українській мові – понад мільйон слів: підрахунки науковців

Нинішні підрахунки фахівців Інституту української мови Національної академії наук показали, що в українському лексиконі майже на дві третини більше слів, ніж вважалося раніше

Ще кілька років тому кількість  слів в українській мові джерела наводили різні.

«Сучасна українська мова має близько 256 тисяч слів», інформував ресурс «Мова – ДНК нації».

«Щодо української мови, якщо виключити флексії і розглядати тільки чіткі та окремі слова, ми дійдемо висновку, що українська мова налічує близько 134 000 слів. У німецькій мові, наприклад, біля 200 000 слів, а у французькій налічується менш ніж 100 000 слів. Найбагатшою мовою вважається англійська – у ній не менш ніж 250 000 слів», наводив порівняння ресурс nashamova, зауважуючи, втім, що це – предмет для вивчання та дискусії.

А нещодавно науковці Інституту української мови Національної академії наук повідомили, що обсяг українського лексикону може сягати 1 мільйон слів. Ресурс УНН, повідомивши про це, поінформував, що однотомний тлумачний “Словник української мови” 2016 року вміщує 165 тисяч слів, а “Український лексикон кінця XVIII-початку XXI ст.: словник-індекс у 3-х томах” (2017) містить близько 300 тисяч слів. Мовознавці зазначили, що будь-який словник спирається на певну джерельну основу — тексти, і має чіткі критерії добору слів з цих текстів.

“Велику кількість слів уміщують словники українських говірок, термінологічні словники, словники мови письменників, українських соціальних і професійних жаргонів, історичні словники. У широкій часовій, територіальній, стильовій диференціації обсяг українського лексикону може сягати 1 мільйон слів”, повідомили науковці, й звернули увагу на те, що тексти, загалом мовна діяльність спільноти, будуть завжди багатшими за будь-який словник, міститимуть слова, що з тих чи тих причин не потрапили до наявних словників”.

ЦІКАВИЙ ФАКТ. Перші слова з української мови були записані в 448 р. н.е. Тоді візантійський історик Пріск Панікійський перебував на території сучасної України в таборі володаря Аттіли, який згодом розгромив Римську імперію, і записав слова «мед» і «страва», повідомляє ресурс argumentua.

Ілюстрація з відкритих інтернет-ресурсів

https://docs.google.com/document/d/16Ht2Br1Txb8dzuqg-bRN0CeSfrTZjK_-/edit?usp=sharing&ouid=107580507067166971279&rtpof=true&sd=true

Наголос

Цікаві факти про користь читання і трохи подій з історії книжкової справи

1. Читання захищає від в’язниці. Звучить фантастично, але це доведено експериментально. Американські вчені на основі багаторічного збору статистичних даних побачили, що діти, які навчилися читати до восьми років, мають менше шансів стати в’язнями в майбутньому. Більше того, вони не так часто прогулюють школу і менше піддаються наркотичній та алкогольній залежності.

2. Читання робить людей розумнішими й успішнішими. Процес читання не тільки розвиває фантазію, збагачує словниковий запас, а й розвиває здатність до концентрації та покращує аналітичні здібності мозку. Усі ці якості допомагають як у повсякденному житті, так і в комерційних справах.

3. Найдовше у світі слово. 189819 літер містить повна назва тітину — гігантського білка, який забезпечує еластичність і підсилює скорочення м’язових тканин.

4. Найдовше речення. У романі великого класика Віктора Гюго «Знедолені» є речення, яке складається з 832 слів.

5. Раніше книги прив’язували. Стелажі з книгами, які закуті в залізні ланцюги здивували фанатів культового телесеріалу «Гра престолів». Але мало хто знає, що така практика справді існувала в середньовіччі. Раніше книгодрукування було дуже складним і дорогим процесом, тому ланцюги рятували бібліотеки від крадіжок аж до 1800 року.

6. Найвидатніший книжковий злодій. Стівен Блумберг, більш відомий як Книжковий Бандит, за своє життя пограбував 268 бібліотек, де вкрав 23600 книг. Загальна вартість вкраденого — понад 5 мільйонів доларів.

7. Найпопулярніші книги в історії. На першому місці в цьому списку, звичайно ж, Біблія — за весь час продано понад 6 мільярдів фоліантів різними мовами. Друге місце належить збірці цитат легендарного китайського політика Мао Цзедуна — продано 900 мільйонів книг. На третьому місці опинилася найвідоміша серія сучасних романів Джоан К. Ролінґ «Гаррі Поттер» — продано понад 500 млн екземплярів, і продажі не припиняються.

8. Звичка читати книги робить людей добрішими. Численні дослідження показали, що дорослі, які регулярно читають художню літературу, частіше займаються благодійністю й волонтерством.

9. Швидкість читання. Майже 95% населення планети читає зі швидкістю 180—250 слів за хвилину, і це досить повільно. Офіційно зареєстрований рекорд зі швидкості читання поставила мешканка Києва — Іванченко Ірина (16 років). За хвилину їй вдалося прочитати 163333 слова.

10. Швидкочитання. Техніка, яка допомагає збільшити швидкість читання від 200 до 3 і більше тисяч слів за хвилину, при цьому зберігаючи абсолютне розуміння змісту прочитаного. Крім того, швидке читання рятує очі людини від втоми.

11. Генії і швидкочитання. Серед геніїв і знаменитих діячів чимало тих, хто постійно застосовував цю техніку:
• Максим Горький;
• Олександр Пушкін;
• Джон Кеннеді;
• Теодор Рузвельт;
• Томас Едісон;
• Оноре Де Бальзак;
• Наполеон та ін.

12. Під час читання очі дивляться в різні боки. Неймовірно, але факт! Під час читання наші очі дивляться на різні літери частіше, ніж на одну й ту ж саму. При цьому лінії погляду можуть як розходитися, так і перетинатися.

13. Читання — ворог ожиріння. Книга — найкращий засіб від нудьги. Але, на відміну від багатьох швидких задоволень, у процесі читання людині не потрібна висококалорійна їжа.

14. Читання знімає стрес. Дослідники з Університету Сассекса експериментально довели, що читання — найшвидший спосіб зняти стрес. Усього 6 хвилин за книгою — і рівень гормонів стресу в організмі знижується на 68%. Водночас піша прогулянка і прослуховування музики показали 42% і 61% зниження відповідно, а відеогра — всього 21%.

15. Неграмотність — проблема сучасного світу. Тільки уявіть: кожен п’ятий дорослий на планеті не вміє писати й читати. Дві третини з усіх неписьменних — це жінки, а кожен четвертий підліток не може прочитати і зрозуміти найпростіших речень.

Ми сподіваємося, що всі перелічені цікаві факти про читання зроблять цю навичку ще ціннішою у ваших очах. І що попри величезні зусилля діджитал-індустрії, друковані книги ніколи не зникнуть із життя людини.